І Пекін, і Пекін фактично посилаються на ті самі два ієрогліфи китайською мовою, тобто 北京. Їхнє різне написання є результатом того, що вони є продуктами різних систем романізації. Пекінська, новіша з двох, заснована на ханью піньїнь, яка є нинішньою стандартною системою романізації китайської мови..
Мовна реформа у 1950-х роках встановив офіційну романізовану правописну систему для використання в транскрипції китайських слів іншими мовами. У новій (і нинішній) системі старі CHI та KI були замінені на JI, а Běijīng писався як "Beijing", а не як "Peking".
Вони змінили назви десятиліття тому. Пекін є офіційною версією назви міста західним алфавітом, визнаною урядом Китаю та ООН, хоча Пекін не обов’язково має заперечення – Пекінський університет все ще використовує це. Франція зберегла Пекін, розроблений єзуїтськими місіонерами 17 століття.
Beiping Колишня назва Пекіна Бейпін (Pei-p'ing; «Північний мир»). Третій імператор Мін дав йому нову назву Пекін («Північна столиця») протягом 15 століття.');})();(function(){window.jsl.dh('Zw-5ZtPmL-DJhbIP4ZPgqQk__36','
Оскільки система вимови змінилася, старий «Пекін» має той же голос, що й новий «Пекін». Те саме, що «Кантон» і «Гуандун». Але «Шанхай» складається лише з ієрогліфів, які не змінили своєї вимови це не змінилося.
Шень Еволюція міста Ще в 5-7 століттях нашої ери район Шанхаю, тоді відомий як Шен або Худу, було малозаселеним і незабудованим.